Консультації для вихователів

Консультації для вихователів

Вимоги до створення безпечних умов під час занять з фізвиховання

ВИМОГИ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СТРИБКІВ

Під час виконання  стрибків, зокрема підстрибування, слід учити дітей м’яко  приземлятися на носки, пружинячи зігнутими колінами і поступово опускаючись на п’яти.

Зістрибування з лави, колоди, піднятої дошки

   У місцях приземлення дітей під час зістрибування з лави, колоди. Піднятої дошки має бути мякий настил  - мата, татамі тощо.

   Інструктор з фізкультури має знаходитись у кінці лави, колоди чи піднятої дошки збоку від дітей і страхувати їх під час зістрибування, тримаючи за одну чи дві руки. Він має зосереджувати увагу дітей на мякому приземленні.

Вихователь чи помічник вихователя має допомагати дітям підніматися на лаву, колоду чи підняту дошку, страхуючи їх за одну чи дві руки.

Стрибки з використанням стрибкової ями

   Пісок у стрибковій ямі на спортивному майданчику має бути пухким, очищеним від камінців та бруду.

   Інструктор з фізкультури чи вихователь, навчаючи дітей стрибати, має знаходитися збоку від них. Діти, які чекають своєї черги, мають перебувати під наглядом помічника вихователя.

    Дитина, яка послідовно виконала декілька стрибків, після закінчення вправи має звільнити стрибкову яму. Для цього слід зробити кілька кроків уперед, обійти стрибкову яму і зайняти місце у колоні поруч з помічником вихователя.

                           Увага! Страхування обов’язкове у всіх видах стрибків, особливо під час стрибків з розбігу . Страхуючи дитину під час стрибків педагог завжди має стояти збоку від неї у місці приземлення.

                                                                                                                               

ВИМОГИ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ З РІВНОВАГИ

Вправи з рівноваги мають дуже велике значення для дітей дошкільного віку, оскільки вміння зберігати рівновагу необхідно дитині не лише під час виконання вправ, але й у повсякденні. Утримання рівноваги забезпечується рефлекторно за рахунок узгодженої роботи сенсорних систем та вестибулярного апарату. В умовах дошкільного закладу для розвитку відчуття  рівноваги використовують канат, дошку, гімнастичну лаву, колоду, куб, батут, вкопані у грунт  автомобільні покришки тощо. При цьому обов’язково навколо спортивних снарядів слід укладати гімнастичні мати, щільно притискуючи їх один до одного, та закріплювати так, щоб уникнути їх ковзання.

Вправи на колоді, лаві та піднятій дошці.

      На початку навчання дітей ходьбі у рівновазі по лаві, колоді чи піднятій  дошці, слід використовувати лише один снаряд, щоб забезпечити страхування кожної дитини.

       Дитину слід тримати за руку, допомагаючи піднятися на снаряд, а потім страхувати, супроводжуючи її від початку пересування до кінця. Під  час спускання чи зістрибування з лави, колоди чи піднятої дошки слід стояти з боку дитини, надаючи їй допомогу. З  іншими дітьми, які стоять у колоні по – одному та готуються до виконання вправи, має знаходитися помічник вихователя.

       Якщо ж надалі вправи з рівноваги діти виконуватимуть по підгрупах і буде використано дві лави, колоди чи підняті дошки, то інструктор з фізкультури має стояти між спортивними снарядами у кінці руху та страхувати дітей під час зістрибування. Вихователь групи при цьому має стояти між двома спортивними снарядами на початку руху дітей, допомагаючи піднятися на снаряд.

        За потреби можна страхувати дітей, просовуючись між двома спортивними снарядами спиною вперед обличчям до дітей до кінця руху.

        Якщо вправи з рівноваги діти виконують поточним способом, то слід стежити, щоб на спортивному снаряді одночасно перебувало не більше чотирьох дітей. Страхувати дітей при цьому слід з обох боків лави, колоди чи піднятої  дошки

           Примітка:страхувати дітей під час виконання вправ на похилій поверхні    ( піднятій з одного боку дошці ) здійснюється аналогічно.

Увага! Слід забороняти дітям:

                 Зістрибувати  з лави, важко приземляючись на всю стопу та на прямі ноги;

                 Швидко пересуватись по гімнастичній лаві, колоді чи піднятій дошці потоком у кількості більше чотирьох осіб;

                 Не дотримуватись відповідного інтервалу під час виконання вправ з рівноваги;

                 Виконувати вправи з рівноваги без страхування інструктором з фізкультури чи вихователем;

                 Виконувати вправи на піднятій опорі ( лава, колода, дошка, куб тощо) ,  якщо спортивний снаряд не обкладено матами з обох боків та у місці зістрибування.

ВИМОГИ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ НА КІЛЬЦЯХ

     У місцях виконання вправ на кільцях слід обов’язково  укладати  і міцно закріплювати мати, щоб вони не ковзали по поверхні.

    Під час виконання вправ на кільцях інструктор з фізкультури чи вихователь має страхувати кожну дитину окремо, стоячи з боку від неї, підтримуючи її за спину.

     Виконання вправ у підтягувані на руках з діставанням кілець підборіддям потребує страхування дитини зі спини захватом під руки. Під час виконання складних вправ слід страхувати дитину, стоячи боком до неї та допомагаючи за потребою.

Увага! Доти, доки дитина не почне впевнено виконувати всі вправи на кільцях, її необхідно страхувати повсякчас підтримуючи.

      Висота кілець від підлоги може бути різною, залежно від росту та віку дитини, але такою, щоб дитина, піднімаючись на носки, змогла дотягнутися до кілець руками та захватити їх.

      Слід стежити за тим, щоб діти виконували захват кілець руками хватом зверху : чотири пальці – зверху, великий – знизу. Від правильного захвату кілець руками залежить ступінь самострахування, тому захват має бути міцним.

       Перед виконанням вправ руки необхідно посипати товченою крейдою чи витерти ганчіркою для того, щоб вони не були слизькими і не ковзались.

                 Увага!При виявлені почервонінь на долонях дитини, необхідно припинити виконання вправи.

ВИМОГИ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ З МЕТАННЯ

     Для виконання вправ з метання на дальність та у ціль слід заздалегідь підібрати відповідне місце чи використати спеціально призначене для цього місце, яке добре проглядається та знаходиться на значній відстані від громадських місць, будівель тощо. Навчання дітей метання тенісних м’ячів чи торбинок з піском здійснюють фронтальним способом у шерензі з дотриманням відповідної дистанції між дітьми та інтервалу між кидками.

    Вправу слід виконувати лише за сигналом інструктора з фізкультури чи вихователя. Це можуть бути свисток, оплеск у долоні, голосовий сигнал тощо.

    Після виконання кидка за сигналом вихователя діти забирають свої м’ячі чи торбинки та повертаються на свої місця кроком.

Під час виконання вправ з метання педагог стоїть з одного боку від дітей. Контролюючи виконання вправ та допомагаючи виправляти помилки, а з другого боку шеренги – помічник вихователя.

Увага! Слід забороняти дітям:

                 Виконувати вправу без сигналу інструктора з фізкультури чи вихователя;

                 Самостійно змінювати напрямок руху м’яча чи торбинки з піском під час метання;

                 Перебігати майданчик під час метання;

                 Цілитись одне водного.

ВИМОГИ  ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ З ЛАЗІННЯ ТА ПОВЗАННЯ

    Для виконання вправ з лазіння використовують гімнастичну стінку, драбину, гірку – драбину, дугоподібну драбину. Канат, горизонтальну та похилу дошки тощо. У місцях розміщення спортивних снарядів обов’язково укладають та закріплюють гімнастичні мати.

Лазіння по гімнастичній стінці, мотузяній та дугоподібній драбині, повзання по похилій дошці.

   Під час розучування дітьми вправ на лазіння по гімнастичній стінці чи мотузяній драбині слід страхувати кожну дитину, підтримуючи її за спину та руку під час підйому та спуску. Помічник вихователя у цей час має контролювати дії дітей, які чекають черги чи виконують окремі підготовчі вправи. Слід стежити за тим, щоб діти виконували захват рейок драбини хватом зверху: чотири пальці – зверху, великий – знизу.

      Якщо діти засвоїли рух, можна використовувати для вправ два прольоти гімнастичної стінки одночасно. При цьому педагог має стояти між прольотами гімнастичної стінки та страхувати дітей зліва та справа від себе.

     Під час розучування вправ на повзання по похилій дошці слід страхувати кожну дитину, стоячи з боку від неї та підтримуючи її зі спини. Помічник вихователя контролює дії дітей, які чекають своєї черги.

     Під час виконання вправ з повзання по двох похилих дошках, закріплених одним кінцем за рейку гімнастичної стінки на потрібній висоті, педагог стоїть спиною до гімнастичної стінки та страхує дітей за потребою.

     Повзання різними способами по похилій дошці потребують особливої уваги з боку педагога.

Рухова активність дітей протягом дня

Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, притаманній їй темп, здібності та природні можливості.
Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.

Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.
Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.
Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.
Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері . Всього на протязі дня проводять п’ять - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.
Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, ізда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.
Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).
В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи. Також проводяться походи з дітьми за межідитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням; шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.
Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується. Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.
Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.

Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.

За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди, призи тощо. В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.
Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.

Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійнарухова діяльність. Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності). Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.
Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.
Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.

При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу. 

Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей.
 Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.

Стан здоров`я, спосіб життя

Достатній рівень:

 1.Володіє певним досвідом радісних та неприємних переживань, пов`язаних зі станом здоров`я;

 2.Починає розуміти важливість рухливості, повноцінного сну, загартувальних процедур, свіжого повітря  для гарного самопочуття;

 3.З՚являється відчуття радості від м`язової активності;

 4.З інтересом спостерігає за спортсменами, дорослими, які виконують фізичні вправи, прагне  наслідувати бачене;

 5.Перебуває у доброму гуморі, часто всміхається, залюбки грається;

 6.Спокійно засинає і просинається, спить вдень протягом 2,5-3 годин;

 7.Може інформувати про власне нездужання;

 8.Здатна виконувати вимоги дорослих щодо лікування та режиму;

 9.Здатна виявити співчуття близьким, які хворіють.

Середній рівень:

 1.Має досвід радісних та неприємних переживань, пов`язаних зі станом здоров`я;

 2. Епізодично розуміє важливість рухливості, повноцінного сну, загартувальних процедур, свіжого  повітря для гарного самопочуття;

 3. Не завжди радіє від м`язовій активності;

 4. Спостерігає за спортсменами, дорослими, які виконують фізичні вправи, без особливого інтересу,  епізодично наслідує бачене;

 5. Не завжди перебуває у доброму гуморі, залюбки грається;

 6. Спокійно засинає, спить вдень до 2 годин;

 7. Може інформувати про власне нездужання;

 8. Здатна виконувати практично всі вимоги дорослих щодо лікування та режиму;

 9. Виявляє співчуття близьким, які хворіють (епізодично)

Низький рівень

 1. Не має досвіду переживань, пов`язаних зі станом здоров`я;

 2. Не розуміє необхідності рухливості, повноцінного сну, загартувальних процедур, свіжого  повітря для гарного самопочуття;

 3. Не радіє від м`язовій активності;

 4. Не проявляє інтересу при спостереженні за спортсменами, дорослими, які          виконують фізичні вправи, не прагне наслідувати бачене;

 5. Всміхається рідко, грається без цікавості;

 6. Засинає неспокійно, спить вдень мало;

 7. Не може інформувати дорослих про власне нездужання;

 8. Не виконує вимоги дорослих щодо лікування та режиму;

 9. Байдужа до близьких, які хворіють.

Вправи на корекцію плоскостопості  №1

1.  Вправа «Зайчики вітаються»

В. п.- сидячи на підлозі ноги випрямлені.

Згинати та розгинати стопи.

2.  Вправа «Зайчики обнімаються»

          Почергово тиснути стопою на стопу.

3.  Вправа «Годинник»

Паралельно нахиляти стопи вліво – вправо.

4.  Вправа «Зайчики пішли»

        Зігнути ноги в колінах, ступні на  підлозі –                          почергове         піднімання   п’яток і носочків.               5.  Вправа «Зустріли сороканіжку».

Перебирати пальчиками ніг, почергово випрямляючи ноги в суглобах колін.

6.  Вправа « Сороканіжка злякалася » 

Різко зігнути ноги в колінах.    

7.  Вправа «Ведмедик потупав»

Тупати по підлозі п’ятками.

8.  Вправа «Зайчики розгулялися»

З вихідного положення  – стоячи – перекати з п’яток на носки;

«пружинка» - піднятися на носки;

«гармошка» - п’ятки разом, носки в різні боки, піднімання на носки.

9.  Вправа «Зайчики танцюють»

П’ятка, носочок - 2 рази тупнути;

носочок – 2 рази плеснути в долоні.

10.Самомасаж ступні (розтирати, розминати, пощипувати, поплескувати).

Структура занять із фізкультури на свіжому повітрі.

Міцне здоров'я — важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу. Однак, на жаль, ситуація щодо стану здоров'я юного покоління в Україні невтішна. Несприятливі екологічні, соціально-економічні, політичні, побутові та психологічні умови життя, матеріальна скрута, незбалансоване харчування в родині — все це негативно позначається на здоров'ї малят. До того ж, на погіршення стану здоров'я, затримку фізичного розвитку впливає недостатня рухова активність дітей, пов'язана передусім із сучасним "малорухливим" стилем життя їхніх батьків та нерідко низьким руховим навантаженням у дошкільному закладі. Водночас збільшується інтенсивність навчально-пізнавальної діяльності. За цих умов, надзвичайної ваги й актуальності набуває проблема зміцнення, поліпшення здоров'я дошкільнят, широке впровадження в освітній процес здоров'язбережувальних технологій.

Мета фізкультурних занять на повітрі — оздоровлення дітей, розвиток у них рухових умінь та навичок, формування фізичних характеристик, зокрема витривалості, що сприяє розширенню функціональних можливостей серцево-судинної, дихальної систем, підвищенню працездатності і зміцненню здоров'я дітей загалом. В умовах більшого простору швидше закріплюються рухові навички, значно зростає амплітуда рухів, їхня інтенсивність, що дає змогу збільшувати фізичне навантаження. Правильно організовані заняття на свіжому повіт­рі забезпечують їхню високу моторну щільність (80-90%).

Фізкультура на користь у різну погоду

У теплу пору фізкультурне заняття на повітрі проводиться через 15-20 хв. після початку прогулянки (рухова активність має починатися після адаптації організму до погодних умов). Несприятливі погодні умови негативно впливають на загальний стан і працездатність дітей. Тому в спекотну погоду не слід пропонувати дітям виконувати складні координаційні рухи, вправи на увагу, бажано зменшити кількість пробіжок. За умови високої вологості повітря варто добирати вправи, що стимулюють активність дітей. Коли надворі хмарно й похмуро, проводьте сюжетні ігри та вправи, які найбільше зацікавлюють малят і викликають у них емоційний підйом.

Біг надворі — запорука здоров'я

Обов'язковою складовою фізкультурного заняття на свіжому повітрі є біг (у середньому — 5 пробіжок). Різні види бігу (біг у повільному темпі, біг у середньому темпі, швидкий біг) мають комплексний позитивний вплив на фізичний розвиток та оздоровлення дитячого організму. Фізичне навантаження під час бігу легко дозувати, змінюючи швидкість, тривалість руху та відстань.

Повільний біг є важливим засобом формування у дітей витривалості. Під час повільного бігу діяльність дихальної і серцево-судинної систем повністю забезпечують потребу організму в кисневі. Тож, у разі систематичного повторення таких пробіжок покращується узгодженість роботи серцево-судинної і дихальної систем, від яких залежить рівень розвитку витривалості, підвищуються можливості орга­нізму дітей. Як зазначають російські вчені В.Фролов і Г.Юрко, щоб навчити дітей повільного бігу, треба постійно прискорювати їхню ходьбу, в результаті чого настає момент, коли бігти легше, ніж іти.

Біг у середньому темпі потребує значного постачання киснем м'язів та органів, що стимулює роботу легень, покращує рух крові, забезпечує регулярне чергування скорочення та розслаблення м'язів.

Швидкий біг сприяє розвитку в дітей спритності, витривалості, швидкості реакції. Доведено, що швидкість бігу дошкільнят з дорос­лішанням підвищується через збільшення не частоти, а довжини їхніх кроків. Тому для збільшення навантаження варто пропонувати дітям біг з високим підніманням колін, закиданням ніг назад, біг по розмітках, через перешкоди тощо. Вправляти дітей у бігові в швидкому темпі допомагають різноманітні рухливі ігри.

При плануванні різних видів бігу важливо враховувати рівень розвитку загальної витривалості дітей певної вікової групи. Тож протягом першого місяця занять варто пропонувати вихованцям пробігати лише половину рекомендованої дистанції. Упродовж другого місяця малюки вже можуть бігти всю дистанцію, але лише в повільному темпі. Швидкий і середній біг проводиться на півдистанції. Водночас у заключній частині заняття тривалість повільного бігу не повинна перевищувати 1-1,5 хв.

Загальнорозвиваючі вправи — і корисні, і цікаві

Під час виконання дітьми загальнорозвиваючих вправ у прохолодні дні має бути якнайменше зупинок, пауз, пояснень, показу, по-перше, аби не знижувати їхню ефективність, по-друге, щоб "розігріті" від фізичних навантажень малюки не переохолоджувалися. Тому зазвичай педагог обирає вправи, вже відомі дітям або подібні до них. Вихователь називає вправу, діти стають у вихідне положення і виконують її разом з вихователем та самостійно. Так само й рухливі ігри пропонуються ті, що були розучені раніше. Такі ігри і вправи діти, зазвичай, розучують на заняттях в приміщенні чи під час прогулянок.

Правильне дихання

Тренувальний ефект фізкультурного заняття на свіжому повітрі залежить від правильного регулювання дихання дітей. Під час виконання дітьми фізичних вправ слід звертати увагу на поєднання рухів із диханням (піднімання рук угору, відведення в сторони, випрямлення, прогинання тулуба поєднуються з вдихом, а зведення, опускання рук, нахили, повороти тулуба — із видихом). При цьому не треба жорстко регламентувати дихання дітей, даючи команди "вдих", "видих", оскільки дихання — рефлекторний акт, а також регулюється самими рухами, що розширюють або звужують грудну клітку.

Упродовж заняття діти виконують різні види бігу, спортивні вправи та ігри, тобто мають досить велике фізичне навантаження. Цілком логічно, що під час виконання інтенсивних рухів діти дихають ротом. Дихання ротом дозволяє їм швидше ліквідувати кисневу недостатність, спричинену інтенсивною руховою діяльністю. Чергуючи вправи більшої і меншої рухливості, педагог має стежити за тим, щоб діти чергували дихання ротом і носом. Таке чергування потоків холодного і трохи зігрітого в носових ходах повітря в обмежених дозах є загартувальним засобом для дітей. Варто також систематично пропонувати вправи на відновлення дихання.

Типова структура занять із фізичної культури на свіжому повітрі

Заняття на майданчику  проводитися шляхом  правильного підбору  рухливих  ігор із різноманітними основними рухами (заняття ігрового типу)

І. Підготовча частина

Мета підготовчої частини заняття — активізація уваги дітей, забезпечення фізіологічної та психічної підготовки дитячого організму до основних фізичних навантажень, розвиток швидкості реакції, динамічного орієнтування у просторі, формування та закріплення навичок різних видів ходьби, бігу.

Складові елементи підготовчої частини

♦ Шикування в шеренгу (в холодну пору року не проводиться).

♦ Різні види ходьби у поєднанні з 3-5 дихальними вправами.

♦ Повільний біг (2-4 хв).

♦ Різні види бігу (можна поєднувати з простими видами стрибків).

♦ Ходьба у поєднанні з вправами на відновлення дихання.

♦ Перешикування (у коло або кілька колон) для виконання комплексу загальнорозвиваючих вправ.

♦ Комплекс загальнорозвиваючих вправ (5-6 вправ).

♦ Перешикування в колону.

♦ Біг у середньому темпі (2 хв).

♦ Ходьба у поєднанні з вправами на відновлення дихання.

II. Основна частина

Мета основної частини заняття — навчання та вдосконалення основних рухів, розвиток фізичних характеристик дітей.

Складові елементи основної частини

♦ Виконання одного основного руху (новий або складний за координацією чи фізичним навантаженням).

♦ Біг у середньому темпі (2 хв).

♦ Виконання відомих дітям основних рухів (1-2 рухи).

♦ Біг у повільному темпі (2-3 хв).

♦ Гра великої рухливості (естафета).

III. Заключна частина

Мета заключної частини — забезпечення поступового переходу дітей від стану збудження до стану спокою.

Складові елементи заключної частини

♦ Повільний біг (1-1,5 хв).

♦ Ходьба.

♦ Виконання  вправ на дихання.

Заняття на майданчику може складатися лише з рухливих ігор з різними основними рухами (заняття ігрового типу). Рухливі ігри (4-5) обирають із урахуванням типової структури фізкультурного заняття, а саме: ігри середньої рухливості (1-2); ігри великої рухливості (2-4); гра малої рухливості.

Пам'ятайте! Заняття з фізичної культури на свіжому повітрі матиме тренувальний та оздоровчий ефект за умови дотримання типової структури заняття, передбачення та регулювання фізичного, психічного, емоційного навантаження, забезпечення позитивного психоемоційного стану дітей та високої моторної щільності заняття, правильного планування фізичних вправ, використання фізкультурного обладнання, врахування пори року, кліматичних умов, дотримання вимог до одягу та взуття (спортивна форма і взуття)